Педагогічна діяльність

Після закінчення Першої світової війни Осип Сорохтей повернувся до Станиславова, але незабаром виїхав знову до Кракова, щоб завершити студії в тамошній Академії Мистецтв. Здобув патент артиста-маляра 1920 року. В 1920— 1926 роках працював Сорохтей учителем рисунків у другій державній гімназії у Станиславові. Була перервана ця праця перенесенням до провінційної «діри», якою був у той час маленький Снятин. Сталося це «за кару», бо Сорохтей посмів помістити в журналі «Зиз» карикатуру на популярного в той час директора і згодом шкільного інспектора д-ра М. Сабата. У Снятині довелося Сорохтеєві перебути до 1929року, коли привернено його знову на працю до Станиславова і то в державній Українській Гімназії. Працював далі учителем рисунків до 1940 року. В тому часі створив свою мабуть єдину більшу композицію — «Зняття з хреста» для духовної семінарії за зразком відомої картини Рубенса. Знаний був О. Р. Сорохтей, як замкнутий у собі мистець-анахорет, що кохався у власних малюнках, безупину поправляв їх, творив виключно для себе, не любив нічого продавати. Під час совєтської окупації опинився, позбавлений будь-яких творчих можливостей, у 10-річній середній школі знову у Снятині, де жила його дружина з роду Карп’юків, також видатна мисткиня-малярка, член АНУМ, разом із їхніми двома дітьми.

Товариш О.Сорохтея з державної чоловічої вчительської гімназії Іван Ставничий

У довоєнний і післявоєнний період на Станіславщині всього декілька українських художників мали закінчену вищу освіту і здебільшого працювали вчителями малювання в гімназіях та школах. Це випускники Краківської академії мистецтв: Станіслав Дачинський, Осип Сорохтей, Ярослав Лукавецький, Михайло Зорій, Денис Іванців, Іван Кейван та Віденської академії мистецтв: Юліан Панькевич, Юліан Крайківський. Вони виконували на замовлення монументальні, станкові твори, інколи нелегально малювали церкви, ікони.

Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри фахових методик і технологій початкової освіти ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Михайло Гнатюк

Важливе місце в розробці теорії та практики художньої освіти учнівської молоді в гімназіях Галичини належить О. Сорохтею. Художник-педагог Осип-Роман Сорохтей (1890–1941), випускник графічного курсу Краківської академії мистецтв, упродовж 1920–1926-го працював учителем рисунків і практичних занять у І–ІV класах Української державної гімназії м. Станіслава, а також викладав каліграфію в І-у класі Приватної дівочої гімназії; був учасником ГДУМу. Протягом 1926–1928-го О. Сорохтей працював учителем рисунків у гімназії м. Снятина. Паралельно з педагогічною та громадською діяльністю, О. Сорохтей створював графічні роботи, які друкувалися на сторінках станіславського сатирично-гумористичного журналу «Зиз». Мистецька спадщина О. Сорохтея налічує понад тисячу творів, серед яких — малюнки олівцем, тушшю, крейдою, пастеллю.

Про педагогічну спадщину галицького художника О. Сорохтея ми довідуємося зі спогадів його сучасників та інших цінних документів. Щоденники митця засвідчують, що «справжня людина мусить щодня прочитати гарний вірш, послухати прекрасну музику, оглянути добру картину». О. Сорохтей опікувався талановитими дітьми, був спостережливим і вимогливим педагогом, застосовував індивідуальний підхід до учнів, засобами мистецтва виховував свідомих громадян України. Його авторська методика проведення уроків з рисунку, малярства, практичних занять (трудового навчання) та декоративного мистецтва засновувалась на принципах науковості, доступності, емоційності. Досвідчений педагог навчав правилам вимірювання пропорцій предметів, законам перспективного скорочення та світлотіньового зображення, шрифтуванню і декоративному малюванню. Також на своїх уроках О. Сорохтей знайомив вихованців з правилами виконання натурних постановок у техніці графіки. Його методика проведення занять з малярства полягала у виконанні натурних постановок із предметів, різних за кольором, фактурою та формою. Наукову цінність має методика проведення О. Сорохтеєм уроків з трудового навчання (практичних занять), що за змістом відповідали вимогам сучасної дисципліни дизайну. На думку педагога, вивчення предмета слід розпочинати уроками з технології деревообробки в першому класі, згодом — починати майстрування хатинок для пташок, годівничок, ракеток для пінг-понгу тощо. Також О. Сорохтей навчав дітей технології випилювання та художнього випалювання фанери та обробці металу. Його учні виготовляли предмети з залізними пасками (триноги, підставки для праски тощо); створювали вироби з жерсті — форми для тіста тощо. Виготовлені учнями предмети відрізнялися корисністю та красою, що становить мету сучасного предмету — дизайну. Унікальність авторської методики О. Сорохтея полягала в її національному характері, що базувався на загальноєвропейському рівні розуміння мистецтва, а також в тім, що була побудована на основних принципах педагогіки, тісному взаємозв‘язку мистецтва зі шкільними предметами та потребами життя. Галицький художник-педагог О. Сорохтей виховав не лише покоління образотворчо-освіченої та патріотично налаштованої молоді, але й залишив своїх послідовників. Так, його учень М. Зорій став відомим галицьким митцем і художником-педагогом; М. Гамула зробив значний внесок в українське мистецтво Канади.

Упродовж 1928–1939-го О. Сорохтей працював учителем рисунку Української державної гімназії м. Станіслава. У цей період художник взяв участь у виставці стрілецьких пам‘яток 1914–1935 рр. у Львові; шостій, сьомій та восьмій виставках АНУМу (Львів); у першій обласній виставці образотворчого мистецтва Станіславівщини .

Кандидат педагогічних наук, доцент Олена Волинська

Література та електронні ресурси

Олена Волинська. Видатні художники-педагоги Галичини/ Мистецтвознавство України : зб. наук. праць / Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України; редкол. : А. В. Чебикін (голова редкол.), О. К. Федорук (голов. ред.), М. І. Яковлєв (заст. гол. редкол.) [та ін.] — К. : Фенікс, 2014. — Вип. 14. — С.133-142.

http://www.mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-files/MU_2014-book-WEB.pdf

Леся Зьола. «Краса й добро» – таким було творче кредо художника Михайла Зорія 110-річчя від дня народження котрого відзначили на Прикарпатті.

https://galychyna.if.ua/analytic/krasa-y-dobro-takim-bulo-tvorche-kredo-hudozhnika-mihayla-zoriya-110-richchya-vid-dnya-narodzhennya-kotrogo-vidznachili-na-prikarpatti/

Кейван І. Українські мистці поза Батьківщиною. — Едмонтон-Монреаль, 1996.