Blog

У сьогоднішньому дописі мова піде про окремі графічні твори Осипа Сорохтея.

У фондах Музею мистецтв Прикарпаття зберігається п’ять неатрибутованих чоловічих портретів художника, датованих 30-ми роками XX століття. В обліковій документації усі вони мають абсолютно однакові назви – «Портрет чоловіка». На даний час вдалося з’ясувати трьох осіб. Першим кроком до встановлення «істини» стала одна світлина з родинного альбому моєї дружини. Формат цупкого картону містить фото випускників української державної гімназії у Станиславові за 1934 рік, де поруч з учнями знаходяться фотопортрети викладачів закладу. З біографії митця знаємо, що Осип Сорохтей працював у цій гімназії викладачем рисунку впродовж 1928–1939 років. Кілька світлин із викладацького складу за схожістю відповідають портретам із збірки ММП. Характерні нюанси, а саме: кучеряве волосся, гострий ніс, окуляри, високе чоло із залисинами тощо, сприяли ідентифікації. Проте, на фото були відсутні прізвища викладачів. За сприяння громадських активістів, що популяризують історію рідного міста – Тараса Зеня, автора проекту «Оцифрований Франківськ» та Ігора Меніва, засновника групи «Ретро Франківськ» в мережі Facebook, було здійснено три наступні атрибутування:

«Портрет Сави Никифорака, вчителя української мови» 1928–1939 рр., папір, олівець (Кн-9835 Гр-2160);

«Портрет Юзефа Зелінського, вчителя історії» 1928–1939 рр., папір, олівець (Кн-9834 Гр-2159);

«Портрет Антіна Марковича, вчителя руханки» 1935 р., папір, олівець

(Кн-9832 Гр-2157).

Користуючись нагодою, висловлюю вдячність Вероніці Заник за її чудову статтю, в якій йшлося, зокрема, і про низку атрибуцій творів Осипа Сорохтея, що вийшла друком у газеті «Вперед» від 6 березня 2020 року.