Картина «Зняття з хреста» Осипа Сорохтея
«Зняття з хреста» – винятковий твiр у спадщинi Осипа-Романа Сорохтея (1890-1941), галицького митця, що працював у Станіславі (Івано-Франківську). Усвідомлення феномену творчості художника, незважаючи на виставки й окремі публікації останніх років, ще попереду.
Мистецтвознавець Віктор Мельник
Робота Осипа Сорохтея «Зняття з хреста» є знаковим твором для Івано-Франківська та його історії. Вона може стати символом нашого міста, і її можна сміливо показати в Парижі, Празі, Флоренції, та будь-де у світі. Бо ця картина – світовий шедевр, який свого часу написав «золотий» художник України Осип Сорохтей». Картина «Зняття з хреста» є власністю Катедрального Собору Святого Воскресіння УГКЦ в Івано-Франківську. Полотно було створене 1935 року на замовлення єпископа УГКЦ Григорія Хомишина. Скільки часу працював над картиною художник та який гонорар він тоді отримав від духовенства, залишається невідомим. Як і те, чому церква замовила сакральний твір митцю, якого вважали віртуозним графіком та карикатуристом і який рідко звертався до олійного живопису. Очевидно, церква хотіла отримати прекрасну картину. Адже Сорохтей отримав чудову освіту в Кракові. Твір написаний у дусі експресіонізму – стилі, який вимагає від художника все пропустити крізь себе, віднайти гостроту теми, особливі форми передачі. В деяких моментах тут присутнє спрощення, немає реалізму, а більше домінують символізм, драма, характер. На полотні ми бачимо умиротвореного Христа, який знаходиться поряд з людьми.
Завідувач відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерій Твердохліб
Осип Сорохтей досить довгий період працював над роботою «Зняття з хреста». Про це, насамперед, вказує те, що в нього був пастельний ескіз цього твору. Пізніше він зробив акварельний варіант ікони. Я чув розповідь про те, що цілком випадково знайшли ще й олійний ескіз «Зняття з хреста» у невеликому форматі, підписаний Сорохтеєм. Очевидно, це був останній ескіз до роботи. Тому, впевнений, Сорохтей працював над цим полотном більше року… Він був із тих художників, які обдумують тему, не беруться за роботу спонтанно. Коли я досліджував творчість Сорохтея, то прийшов до висновку, що він був яскравим представником експресіоністичної течії в Галичині.
Кандидат мистецтвознавства Орест Макойда
«Зняття з хреста» – значний поступ у створенні нового стилю українського церковного малярства, абсолютно протилежний псевдоакадемічному і нео-візантійському напрямкам, що опанували в той період храмові інтер’єри. За новизною і силою образного втілення, твір Осипа-Романа Сорохтея є одного рівня з вищими досягненнями школи «нового монументалізму» Михайла Бойчука (1882–1939 рр.), хоч пріоритети творчості обох майстрів були різними.
Мистецтвознавець Віктор Мельник
Коли Сорохтей закінчив роботу над «Зняттям з хреста», священики не сприйняли картину, яка була надто модерною, щоб увійти у церковний інтер’єр. Не виключено, що про це відверто сказали художнику, і про картину довгий час майже ніхто не знав.
Кандидат мистецтвознавства Орест Макойда
На картині домінують червоний та зелений кольори на темному тлі. Додаткові елементи мають символічне наповнення. Лише один ліхтар освітлює усю трагічну сцену смерті Христа і дає можливість роздивитись обличчя тих, хто поряд із Ним. Якщо придивитись до обличчя чоловіка, який тримає цей ліхтар, то в ньому можна упізнати самого художника.
Мистецтвознавець Віктор Мельник
Площинно трактовані і малорухомі фігури тісно заповнюють уявний і ніби спресований простір, обмежений глухим брунатно-коричневим тлом. Подію зображено як зупинений «стоп-кадр» сфокусованої впритул миттєвості. Аскетично вибудуваний композиційний малюнок твору тільки на перший погляд видається аж надто спрощеним. Кожен ракурс і жест персонажів, найдрібніша бганка їхнього одягу і кожен щабель драбини підпорядковані загальному ритму, який утворює серцевину внутрішнього енергетичного мікрокосму картини. Колір підсилює його дію, але уподобання графіка, більш призвичаєного до мови ліній і штрихів, перемагають. Відкриті й мало розбілені червоні, зелені, жовто-оранжеві, темно-сині кольорові плями за принципом сакральної орнаментики вкладаються у межі жорстко окреслених структуризованих площин. Декоративний експресіонізм формальної конструкції твору значною мірою виявлений ефектом театралізованого штучного освітлення, яке локалізується на обличчях персонажів і підкреслює ритуальну знаковість стриманих жестів.
Мистецтвознавець Віктор Мельник
Центральний образ «Зняття з хреста» увібрав у собі звучність фрескового колориту Джотто, трагічну режисуру Караваджо, пієтет Ель Греко, динаміку кубофутуризму та непідробну іскристу критичність Сорохтея.
Мистецтвознавець Іван Дудич
Геніальний галицький експресіоніст. Ольга Рега. Журнал Місто №27 https://mi100.info/2019/08/28/henialnyj-galytskyj-ekspresionist/
«Зняття з хреста» Осипа Сорохтея. Куратор виставки «Осип Сорохтей. З минулого у сьогодення» (2020р.) – Мар’яна Максимів-Данилиха. За матеріалами ЛДГМ ім. Б.Возницького https://www.facebook.com/roustukraine/posts/243567803716136/