ШАРЖІ ТА КАРИКАТУРИ

До класики українського мистецтва увійшли графічні малюнки О.Сорохтея, який плідно працював у Пресовій Кватирі у 1914–1918 рр. Його твори з побуту стрільців, портрети і шаржі вирізняються багатою мистецькою культурою, філігранною технікою, глибоким психологізмом образів. Такими були його карикатури “Усусуси”, на І.Боберського, шаржі на командира Легіону УСС полковника Г.Коссака, сотника І.Цяпку-Скоропада та ін. Водночас, він виявив себе художником нових течій в образотворчому мистецтві. “Історично став Сорохтей на галицькій землі першим свідомим експресіоністом, – наголошував І. Іванець. – Має він свій стиль – наскрізь органічний вислів його мистецької вдачі”.

Кандидат наук, культуролог Леся Башняк

О.Сорохтей. Підхорунжий УСС Придун вишколює чету (Усусуси). 1917р.

Осип Сорохтей брав активну участь в оформленні стрілецьких часописів, ілюстрував їх. Саме у військових лавах Українських Січових стрільців зародилася тенденція до праці у сатиричному жанрі, який стане визначальним для художника упродовж усього життя. За час перебування у Пресовій Квартирі вістун Сорохтей створив кілька десятків прекрасних портретів, шаржів та гротескових карикатур. На жаль, саме цей доробок майже не зберігся. Ймовірно у 1916 р. О.Сорохтеєм була започаткована серія класичних академічних портретів військової старшини. Про це засвідчують виразні професійні портрети капітана крайової оборони Лесняка, полковника УСС Вариводи тощо. Виразними і цілком не сатиричними є численні портрети Січових стрільців із записника Сорохтея, виконані впродовж 1917–1918 рр. Ці глибоко психологічні портрети позбавлені шаржовості, вони сповнені зосередження, роздумів, неспокою, тривоги. Іншими за характером є шаржі на четара УСС Цяпку-Скоропада, шарж на австрійського офіцера, дружні шаржі на окремих бійців УСС, до прикладу, шарж на полковника УСС Г.Коссака, незграбна постать якого свідчить про відсутність будь-якої армійської виправки, а присутність плямистої собаки, яка заглядає у очі полковника, ще більше підсилює таке враження. Відомо, що серед Січового стрілецтва було багато освічених людей, професорів, лікарів, мистців, письменників і не всі вони могли мати військову виправку, але їх єднало почуття обов’язку перед своєю Батьківщиною. Саме таких людей вирізняло вміння посміятись над самим собою і над своїми побратимами, тому творіння Сорохтея сприймались весело і без образ.

Доцент кафедри образотворчого мистецтва ім. М. Фіголя Прикарпатського національного університету, художник, мистецтвознавець Володимир Лукань

О.Сорохтей. Автокарикатура.

За час навчання О.Сорохтей переконався, що графіка – це його покликання, і став серйозно нею займатися. Спостережливий і самокритичний своєю натурою, з гострим відчуттям часу, митець активно реагує на різноманітні події, аналізує і узагальнює їх у лаконічних, публіцистично гострих малюнках. Його сатира не була поблажливою, а дотепною та іронічною завдяки перебільшеній, доведеній до гротеску, характеристиці персонажів. Одним із таких, сповнених гротеску і самокритики, безпощадного глузування над самим собою є малюнок «Автокарикатура»

Мистецтвознавець, член Національної спілки художників України, член Національної спілки журналістів України Володимир Баран

Навесні 1925року портрет Т. Шевченка з підписом «Шевченко зизом» надруковано у станіславівському сатирично-гумористичному журналі «Зиз».

Мистецтвознавець Олена Ріпко

О.Сорохтей. Шевченко зизом. 1922р.

Тарас Шевченко. Шарж Осипа Сорохтея, 1922 рік

До знайомих портретів додаємо монохромний проникливий погляд художника, поета, бувалої людини, схоплений кількома лініями, формою. Так бачить його для нас Осип Сорохтей, «карикатурист у карикатурнім середовищі», за визначенням критика Михайла Рудницького. Коли приєднаємося до їхньої розмови, то майже не відчуємо, що відбулася вона майже сто років тому.

… Слухайте – кажу до мистця – щоби покинути світ колірів, неба, моря чи трав і проміняти його на кілька рис викривленої людської пики, на це треба перейти поважну крізу…

– Війну.

– Чи забракло вам там фарб або барвистих сюжетів?

– Ні трохи. Ще в 1912 р., коли я бачив виставку сеймових карикатур Сіхульського, я не розумів їх вартости, не відчував ніякого хисту в цьому напрямку. В 1914 р. я пішов на війну. Цілий рік не рисував нічого. Будучи в Усусусах, я попав у своєрідну атмосферу людей, які мали сатиричний талант і розвивали його в собі, глузували з життя та смерти, зі себе і з найблищих. Між ними зробив я кілька перших карикатур, які мої товариші прийняли з ентузіязмом. Те, що було в мені десь глибоко притаєне, неждано прорвалось…

– Чи ця стадія переходу тривала довго ?

– Не знаю, чи можна назвати такою стадією весь час моїх пятилітніх студій у краківській Академії, від 20 року життя. Я студіював там портрет і композицію…

– І з успіхом?

– У 14-ім році дістав я конкурс за композицію, а було нас тоді тільки двох таких: я і Яцек Мнєжеєвський, що згинув під час боїв за Львів.

– А як ви поясните нині психічно і теоретично такий перехід?

– Можливе, що на виборі такого напрямку малярства заважили дещо мої симпатії до японського мистецтва. Воно видається мені синтезою форми та лінії…

Михайло Рудницький. «Карикатурист у карикатурнім середовищі. Знайомість з Осипом Сорохтеєм»

І Шевченко, й Котляревський втратили під його пером ореол кумирів, закостенілу від ужитку знаковість національної емблеми. В зображеннях Шевченка й Котляревського він зберігає традиційні композиції їх відомих портретів. Деяка деформація, асиметричне зміщення це ще більше підкреслюють. У цей спосіб пародіюються не образи – іронія торкається їх застиглої іконографії. Зате силовим акцентуванням рис письменників Сорохтей надає настільки гостро вираженого динамізму їх “єству”, що провокує діалог між ними, з їх століття – і своїм часом.

З-під крутого зламу брови і глибоких зморщок, що вибухово здіймаються на високому чолі, Шевченко позирає з таким нестерпним обуренням, глузуванням і відразою, на які лише був здатний полум’яний поет. Лінії портрета вугласті, колючі.

Безпомилково прочитуються емоції та соціальний стан й автора “Енеїди”. Витончені пальці підпирають дбайливо зачесану голову, між блискучими лацканами елегантно виступає кінчик хустки-краватки. У скривлених устах, у широких чорних бровах над витягнутими аристократичними вилицями і носом — трагічна складка, в очах — зневага й безнадія.

Мистецтвознавець Олена Ріпко

О.Сорохтей. Портрет Котляревського. 1922р.

Приятель О.Сорохтея Іван Іванець написав статтю про свого побратима «Мистець анахорет», назвавши його класиком карикатури. Мистецтвознавець і публіцист Михайло Голубець, який теж служив у Січовому Коші та особисто знав Осипа Сорохтея в одній із своїх статей про художника пише: «Я знав його і був з ним на ти.., хотів би я так дуже зробити все, щоби врятувати ім’я Сорохтея для історії українського мистецтва». М.Голубець зазначав, що Сорохтей «аналізував свої жертви», маючи на увазі тих, кого малював художник, «з жовчю вродженого сатирика й майстерністю знаменитого рисівника». Стрілецькі шаржі О.Сорохтея М.Голубець не називає карикатурними. Він характеризує їх як глибоко продумані й тонко відчуті духовні портрети людей, які свідомо чи випадково потрапили в обсерваційну орбіту художника.

… Сорохтей любив карикатуру ще й тому, бо вона відповідала і його веселій вдачі.

…Попробую порівняти Сорохтея з деякими іншими відомими карикатуристами. До найславніших в Европі належать Оляф Гульбрансон, професор мінхенської Академії. Вже той один факт, що хтось дістає у Мінхені катедру за карикатури, говорить бaгaто. І хто хоча би раз кинув оком на мінхенський сатиричний журнал “Сімпліціссімус”, пригадає собі ці знаменито нарисовані постаті різних европейських коронованих голов, дипльоматів, мистців і вчених, однi стоять надуті, інші викривлені рабським рухом, а все це повне життєвої правди, повне щирого гумору. Не буду poзписуватись довше про цього уродженця Скандинавії, що cтaв згодом одним із найпопулярніших членів мінхенської богеми, а хочу вияснити лише, на чому полягає його спосіб рисування. Розказував мені один маляр-німець, що Ґульбрансон зачинав кожну карикатуру від реалістичного рисунку. Щойно тоді, коли рисунок був правильний, добрий, він зачав його перероблювати, нагинати до комічних форм. Тому кожна карикатура Гульбрансона — передумана у всіх подробицях і викінчена.

Зате Сорохтей імпровізував у карикатурі. Мав вправну руку. Рисунок ігри ходив йому незвичайно легко, все в нього плило. А проте був страшенно вибагливий щодо техніки. Кожна його карикатура була м’яко трактована, мала в собі щось із акварелі, хоч рисована пером і тушом. А при тому під оглядом змісту, ці рисунки можуть перейти до літератури; я не бачив ні одної карикатури Сорохтея, яка була би банальною.

Сорохтей гумору й веселости мав аж забагато! Рисунки в нього були тільки доповненням жартів, а сміх якоюсь елементарною силою, яка кристалізувалася саме в карикатурах. Нічого вимушеного, все в них було таке природне й цікаве.

Художник Дам’ян Горняткевич

… Сорохтей не відзначався відкритістю, був обтяжений мистецькими проблемами: публікація карикатур відвернула від нього знайомих…

Художник Михайло Зорій

Залишив по собі цінну спадщину: карикатури, що мають всі дані, щоби ними зацікавилася европейська критика, образи, що були його недоспіваним гимном праці та спомин у всіх тих, що Його знали за життя, любили і так цінили.

Художник Дам’ян Горняткевич

Література та електронний ресурс:

Cтрілецькі карикатури, або Курилас і Сорохтей жартують. Фотографії старого Львова, 12.10. 2017

Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/striletski-karykatury-abo-kurylas-sorohtej-zhartuyut/

Башняк Л. І. Образотворче мистецтво українського стрілецтва доби визвольних змагань першої чверті ХХ ст. [Електронний ресурс].

Режим доступу: http://archive.li/j4h3G#selection-195.0-197.1(29.05.2017)

Михайло Рудницький. «Карикатурист у карикатурнім середовищі. Знайомість з Осипом Сорохтеєм»

Режим доступу: https://www.facebook.com/lvivartgallery/posts/3184659038426819/

Рожак К. Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угруповання Українських Сiчових Стрiльцiв / К. Рожак // Народознавчі зошити. – 2009. – № 3 – 4. – С. 497 – 503.

Дослідження Віктора Доскалюка неатрибутованих графічних творів Осипа Сорохтея (Музей Мистецтв Прикарпаття)

Режим доступу:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=952538998819688&id=100021907911587